Традиційно вважається, що погіршення пам’яті – це хвороба літніх людей. Але як часто ми самі забуваємо ключі, дати днів народження друзів і цікаві факти, про які наче щойно читали в соцмережах? У сучасному світі погіршення пам’яті в молодих людей стає дедалі більшою проблемою. До фармацевтів доволі часто приходять люди з такими скаргами і просять порекомендувати дієвий засіб.
Але насамперед нам потрібно зрозуміти причини, чому можуть виникати порушення пам’яті в молодому віці, і вчасно направити пацієнта саме до лікаря, а також надати важливі рекомендації щодо змін звичного способу життя, адже нерідко саме останнє суттєво покращує самопочуття та стан людини.
Розрізняють короткочасну пам’ять – затримка в пам’яті однієї або декількох одиниць інформації протягом короткого часу (декілька секунд чи хвилин) і тривалу пам’ять – інформація, що зберігається в мозку тривалий час, до якої в потрібний момент можна звернутися. Існує два види тривалої пам’яті – експліцитна та імпліцитна[1]. Експліцитна (або декларативна) – стосується фактів, які можна озвучити (декларувати). Наприклад, свої автобіографічні дані. Імпліцитна (процедурна) – стосується виконання вивчених рухових актів, наприклад, їзда на велосипеді. Найчастіша причина порушень пам’яті – це збій в організації активуючої взаємодії між корою головного мозку і гіпокампом. І цьому може сприяти низка факторів.
Мозок може одночасно фіксувати увагу на 1-2 об’єктах. Збільшення кількості об’єктів призводить до перемикання уваги між об’єктами і зниження її концентрації. Увага опосередковує пам’ять, ми запам’ятовуємо те, на чому в цей момент сконцентрована увага.
Дослідження в галузі неврології показали – наш мозок насправді монозадачний – замість одночасного виконання справ він просто швидко перемикається між ними. Це забирає сили і виснажує, робить нас менш уважними та схильними до помилок. Згідно з останніми даними, перемикання між завданнями може знизити нашу продуктивність до 40 % [2]. Крім того, збільшення кількості задач, які ми одночасно виконуємо, не призводить до підвищення продуктивності, а тільки збільшує кількість помилок.
Багатозадачність «поглиблює мислення, знижує креативність, збільшує кількість помилок і знижує нашу здатність блокувати нерелевантну інформацію», – зазначає доктор Сандра Бонд Чепмен, засновниця і головна директорка Центру BrainHealth Техаського університету в Далласі [3].
Наше життя сповнене стресовими ситуаціями, особливо зараз. Стрес знижує концентрацію уваги і ресурсні можливості організму [4]. Підвищений рівень кортизолу, що виділяється під час стресу, негативно впливає на гіпокамп. Гіпокапм – це частина лімбічної кори мозку, що відповідає за консолідацію пам’яті, тобто переведення короткочасної пам’яті в довготривалу. За підвищеного рівня кортизолу цей механізм порушується. Оскільки консолідація пам’яті – кодування символів і надсилання їх у кору мозку (переведення даних у тривалу пам’ять) – відбувається переважно під час сну, стає зрозумілою ще одна причина порушення пам’яті – це порушення сну.
Йому сприяють, серед іншого, нічні тривоги та вибухи, що вже третій рік є нашою реальністю і значним фактором стресу [5]. Крім того, сон порушується після прийому на ніч великої кількості їжі, збуджувальних напоїв – кави, енергетиків, алкоголю; внаслідок перегляду гаджетів, недостатності кисню в повітрі, низького рівня фізичних навантажень протягом дня [6].
Депресія та посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). ПТСР виникає як реакція психіки на пережитий травматичний досвід [7]. Це може бути насильство, війна, геноцид чи будь-яка подія, що несе загрозу життю і здоров’ю людини та її близьких. За даними Національної служби здоров’я України (НСЗУ), 2021 року діагноз ПТСР було встановлено 3167 пацієнтам, 2022 року – 7051 особі, 2023 року ця кількість зросла до 12 тис. 494 осіб, а лише за два місяці 2024-го (станом на 06.03.2024) сягнула вже 3292 випадків [8].
Як правило, специфічні порушення пам’яті проявляються загостренням здатності відтворювати дрібні деталі, що супроводжували психотравмувальну ситуацію. Пацієнт фіксується на дрібних подробицях. В англомовній літературі це має назву «флешбеки» – яскраві емоційно забарвлені травматичні спогади, що виникають часто без бажання пацієнта. Водночас здатність до запам’ятовування поточної інформації погіршується. Зменшується обсяг уваги і здатність до її концентрації та перемикання. [9].
Депресія майже завжди супроводжується зниженням когнітивних (пізнавальних) функцій. У 89 % обстежених пацієнтів помітні такі зміни: зниження працездатності, концентрації уваги, активності, а також надмірна втомлюваність. Причиною цих змін під час депресії є нейродегенеративні зміни в гіпокампі та префронтальній корі [10].
Існують декілька скринінгових тестів для визначення депресії:
Такі розлади мають комплексно лікуватися психіатром та психотерапевтами із залученням соціальної реабілітації.
Так, на жаль, деменція – захворювання, яке традиційно корелювало зі старшим віком людини, зараз стрімко молодшає. Симптоми включають: значне погіршення пам’яті, що заважає повсякденному життю; сплутаність свідомості; труднощі під час виконання знайомих завдань; повторювану поведінку; уникання родичів і знайомих; проблеми з мовленням; втрату здатності робити правильні судження. Якщо ви помічаєте в себе чи близьких комплекс таких симптомів – потрібно звернутися до фахівця.
Захворювання, що супроводжуються порушенням пам’яті – інфекції нервової системи (наприклад, ВІЛ), печінкова та ниркова недостатність, судинні захворювання головного мозку, аутоімунні захворювання, травми головного мозку, патологія щитовидної залози тощо. Загалом будь-яке захворювання, особливо інфекційне, призводить до тимчасової астенізації і зниження пам’яті та здатності до концентрації уваги.
І тут варто виокремити постковідний синдром, що набув актуальності останніми роками. Він трапляється у приблизно 20 % людей, які перехворіли на COVID. Для нього, крім інших соматичних симптомів, характерним є порушення сну та пам’яті, погіршення концентрації уваги; м’язовий або головний біль; сплутаність думок, загальна тривожність (яка є наслідком не лише перенесеного вірусу, а й карантинних обмежень та ізоляції), зміни настрою, депресивні стани, негативні та навіть суїцидальні думки, галюцинації; викривлення нюху, зорові, слухові й тактильні порушення [16].
Такі ліки, як снодійні, антипсихотичні препарати, деякі антигістамінні, антибіотики та антидепресанти. Це здебільшого препарати, що впливають на рівень ацетилхоліну, який є нейротрансмітером, необхідним для запам’ятовування і навчання.
Що фармацевт може рекомендувати пацієнту, який скаржиться на порушення пам’яті або, можливо, і сам працівник першого столу відчуває такі симптоми? Насамперед – це звернутися за консультацією до лікаря, щоб виключити захворювання та препарати, що можуть призводити до погіршення пам’яті, а далі переглянути свій звичний режим дня, звички і спробувати їх змінити.
І нехай ваша пам’ять ніколи вас не підводить.
Вікторія Ткаченко
Джерела
навігація по журналу
навігація по журналу