Іноді клієнти звертаються до фармацевта за консультацією з приводу симптомів, які здаються їм надто незначними, щоб іти до лікаря. Проте грамотному спеціалісту ці мікроознаки можуть дати багато інформації. Скарги на слабкість, сонливість, зниження пам’яті та погіршення настрою, періодичні відчуття «повзання мурашок» і нестачі повітря видаються розмитими, їх нерідко зараховують до астенічного синдрому чи психосоматики. І часто навіть фахівці не здогадуються, що за цією маскою може приховуватися брак вітамінів, а конкретно – вітаміну В12.
Вітамін В12 (ціанокобаламін) бере участь у синтезі ДНК, відновленні та рості клітин, кровотворенні, забезпеченні організму киснем і функціонуванні імунної системи. Без нього не можливий синтез мієліну, який утворює зовнішню захисну оболонку нервових волокон 1.
Під час потрапляння в організм вітамін В12 перетворюється на два активні коферменти: метіонін-синтазу та метилмалоніл-Ко-А, які і беруть участь у різних біохімічних реакціях.
За умови дефіциту вітаміну В12 та фолієвої кислоти в організмі зростає рівень амінокислоти гомоцистеїну. Її високий рівень провокує виникнення венозних тромбозів, прискорює розвиток атеросклерозу великих артерій і підвищує ризик інсультів, а також негативно впливає на нервову систему 2.
Дефіцит вітаміну В12 вважається одним із факторів розвитку депресії 3 та когнітивних порушень під час деменції різного походження 4. Включення до плану лікування депресії ціанокобаламіну посилює дію і ефективність антидепресантів 3. Нестача ціанокобаламіну призводить також до демієлінізації нервових волокон з розвитком периферичної нейропатії та фунікулярного мієлозу. Також під час дефіциту вітаміну В12 та фолієвої кислоти розвивається мегалобластна анемія 5.
Раніше вважалося, що проблема дефіциту вітаміну В12 стосується лише літніх людей, але це не так. Гіповітаміноз В12 може впливати на формування ооцитів і викликати труднощі із зачаттям та виношуванням дитини. Брак вітаміну В12 відіграє значну роль у розвитку метаболічного синдрому 5.
Оскільки вітамін В12 депонується в печінці, симптоми нестачі його в раціоні можуть проявитися не зразу, а поступово через тривалий час. Джерелами надходження його в організм є їжа тваринного походження – червоне м’ясо, печінка, риба, яйця, молоко й молочні продукти.
Добова потреба для дорослих людей становить 2,4 мкг на добу. Для інших вікових категорій існують такі норми 6:
У період вагітності добова потреба становить 2,6 мкг/добу, в період лактації – 2,8 мкг/добу.
Варто зауважити, що, крім метформіну та ІПП, здатність пригнічувати засвоєння вітаміну В12 мають також блокатори Н2-рецепторів (фамотидин, ранітидин), колхіцин, метотрексат, пероральні контрацептиви 2. Це важливо знати фармацевту для правильного консультування таких клієнтів і зосередження їхньої уваги щодо профілактики гіповітамінозу В12.
Усі ці ознаки неспецифічні і можуть бути притаманні багатьом хворобам, але важливо вчасно звернути на них увагу і скерувати клієнта до лікаря для встановлення остаточного діагнозу. Це має важливе значення у випадку розвитку в пацієнта порушень нервової системи, особливо фунікулярного мієлозу. Якщо інше ускладнення – мегалобластна анемія – лікується і пацієнт відновлюється, то зміни периферичних нервів мають, на жаль, незворотній характер.
Під час обстеження такого пацієнта в загальному аналізі крові можемо бачити макроцитоз, нормо- або гіперхромію, часто присутні мегалобласти. Крім того, підвищується рівень гомоцистеїну і/або метилмалонової кислоти (ММК) в сироватці крові. Вони є непрямими маркерами дефіциту ціанокобаламіну.
Раннім і найбільш чутливим прямим маркером дефіциту вітаміну В12 вважають голотранскобаламін (голо-ТК) 2, який відображає концентрацію біологічно активної фракції вітаміну В12 (недостатність – у разі зниження рівня нижче 35 пмлль/л). Вміст ММК та гомоцистеїну підвищується за дефіциту В12, тому зростання їхньої концентрації відповідно більш як 271 нмоль/л та понад 12 мкмоль/л підтверджує брак цього вітаміну.
Профілактика полягає у збалансованому харчуванні та контролюванні факторів ризику. Хворим із груп ризику бажано приймати профілактичні дози вітаміну В12. Експерти Американської діабетичної асоціації (АDA) радять щорічно перевіряти рівень вітаміну В12 у хворих на ЦД2, а також рекомендують пероральне та парентеральне введення високих доз ціанокобаламіну (1000 мкг) щоденно/щотижня/щомісяця залежно від обраної схеми лікування 2.
У разі розвитку В12-дефіцитарних захворювань лікування також передбачає введення високих доз (1000 мкг) вітаміну В12 щоденно.
Оскільки саме працівники першого столу щоденно стикаються з багатьма скаргами клієнтів, варто звертати увагу на симптоми, що можуть бути ознакою дефіциту вітаміну В12, і вчасно скерувати такого пацієнта до лікаря. Особливої уваги потребують пацієнти з груп ризику та особи, які перебувають на тривалому лікуванні препаратами метформіну, метотрексату, колхіцину, ІПП, Н2-блокаторами або приймають пероральні контрацептиви. Такі люди потребують особливої фармацевтичної опіки.
Вікторія Ткаченко,
лікар загальної практики – сімейний лікар
Джерела:
навігація по журналу
навігація по журналу