Метеоризм

Люди звикли приховувати свої хвороби від інших. Пристойний одяг, зачіска, життєрадісна усмішка – і ніхто навіть не здогадається, що з вашим здоров’ям не все гаразд. Але існує недуга, яка максимально прагне повідомити про себе. І зіпсувати людині життя, залишивши її наодинці з проблемою, без розуміння та співчуття. Йдеться про метеоризм – здуття живота з виділенням у довкілля газів із неприємним запахом.

Виражений метеоризм істотно погіршує якість життя, впливає на психічний стан, призводить до занепокоєння, тривоги, депресії. У дітей першого року життя надлишок кишкових газів сприяє порушенню сну та харчування, негативно позначається на психомоторному та фізичному розвитку дитини.

Склад кишкових газів дуже варіабельний: вони містять азот (11-92 %), кисень (до 11 %), вуглекислий газ (до 50 %), водень (до 10 %), метан (до 60 %), сірководень (до 30 %), аміак та деякі інші.

Більшість газів, зокрема азот, кисень і вуглекислий газ, потрапляють у кишківник під час ковтання. Збільшення кількості газів у кишківнику може бути пов’язане з аерофагією – підвищеним заковтуванням повітря під час їди. Аерофагії сприяє надто квапливий прийом їжі, розмови, пиття через соломинку та жування гумки. Велика кількість вуглекислого газу надходить до шлунково-кишкового тракту з газованими напоями. Вуглекислий газ також утворюється в шлунку внаслідок реакції карбонатів їжі із соляною кислотою. У дітей перших місяців життя заковтування великих обсягів повітря під час годування спостерігається часто. Воно пов’язане з недостатньою зрілістю нервової системи і несформованим рефлексом ковтання (особливо в дітей, недоношених та незрілих на момент народження), що може стати причиною зригування і навіть блювоти щойно проковтнутою їжею.

Надлишок сірководню – наслідок порушення процесів травлення та всмоктування у тонкій кишці й надходження неперетравлених білків  до товстої кишки. Внаслідок мікробного метаболізму білків утворюється аміак. Деяка кількість газів надходить у просвіт кишківника з крові, проте обсяги цих газів відносно невеликі. Якщо в складі кишкової флори присутні особливі бактерії – Methanobrevibacter smithii, у кишківнику в невеликих кількостях може утворюватися метан. Загалом мікробне «населення» товстого кишківника робить чималий внесок у процес газоутворення. У цьому відділі кишківника мешкає понад 100 видів бактерій. Частина з них, а саме кишкова паличка, лакто- та біфідумбактерії, активно «співпрацюють» з організмом людини, розщеплюють неперетравлені залишки їжі, зокрема клітковину, для перетравлення якої в організмі немає спеціальних ферментів. При цьому бактерії синтезують безліч необхідних організму вітамінів та гальмують розвиток патогенної флори. «Корисні» бактерії також виділяють гази. Інтенсивність газоутворення залежить від вмісту товстого кишківника. Якщо в ньому є надлишок цукрів, метаболічні процеси в мікроорганізмах посилюються, обсяг утворених ними газів збільшується, якісний склад змінюється та надає кишковим газам неприємного запаху. Цей запах може змінюватися залежно від вжитих продуктів. Якщо в товстому кишківнику переважає патогенна мікрофлора, нормальне травлення перетворюється на гниття та бродіння, з утворенням смердючих газів.

Невелика частина газів всмоктується через кишкову стінку, інші ж евакуюються через анальний отвір. Доросла здорова людина виділяє 0,1-0,5 л газів за 5-15 пасажів на добу. Під час метеоризму в петлях кишківника може збиратися до 3 літрів газу, а кількість випадків їхнього виділення через пряму кишку – зрости до 30 разів на добу. До речі, популярний у народі міф про те, що стримувати виділення газів шкідливо – це справді міф. Нічого незворотного в організмі не відбудеться. Однак це може спричинити перерозтягнення петель кишківника й біль у животі – це вже правда.

• 🟥 Їсти потрібно у спокійній обстановці, без перекушувань «на ходу».
• 🟥 Їжу необхідно ретельно пережовувати.
• 🟥 Бажано дотримуватися режиму прийому їжі; це налаштовує шлунково-кишковий тракт на посилення роботи в певний час і гальмує продукцію шлункового соку, ферментів підшлункової залози та жовчних кислот у «неурочні» години.
• 🟥 Варто відмовитися від жувальної гумки – вона спричиняє аерофагію та збільшує секрецію шлункового соку.
• 🟥 Харчування має бути доволі частим, 5-6 разів на день, невеликими порціями. За рахунок частого прийому їжі поживні речовини своєчасно розщеплюються та всмоктуються в кишківнику, а залишкові харчові волокна відразу ж евакуюються, що запобігає їхньому гниттю та бродінню.
• 🟥 Їжа має подаватися в теплому вигляді, небажано вживати гарячі та холодні продукти.
• 🟥 Потрібно уникати вживання взаємовиключних продуктів (солоне та солодке, рослинна клітковина та молоко) за один прийом їжі, щоб не посилювати перистальтику кишківника та не стимулювати розвиток бродильних процесів.
• 🟥 Їжа має бути відвареною, тушкованою, запеченою або ж готуватися на парі.
• 🟥 Споживання рідини має наближатися до двох літрів на день, це забезпечує своєчасну евакуацію калових мас, перешкоджає бродінню.