Дослідники також визначили, як недостатнє вживання води посилює стрес, як алкоголь та смажена їжа шкодять мозку.
У Journal of Applied Physiology опубліковано дослідження, яке виявило, що люди, які п’ють замало води, реагують на стрес гостріше. Це пояснює, чому хронічна нестача рідини може бути пов’язана з довгостроковими ризиками для здоров’я.
Вчені оцінили вплив рівня гідратації на реакцію кортизолу під час психосоціального стресу. Добровольців віком 18–35 років розділили на групи з низьким і високим рівнем споживання рідини. Протягом тижня учасники фіксували свій раціон пиття, після чого виконували стандартний стрес-тест. У них брали зразки слини для визначення рівня кортизолу, а також сечі і плазми – для оцінки показників гідратації.
Учасники з низьким рівнем споживання води мали гірші показники гідратації та демонстрували більш виражені стрибки кортизолу після стрес-тесту. Водночас в учасників, які пили достатньо рідини, реакція на стрес була значно меншою. Це свідчить, що звичка пити менше 1,2 літра на добу може підсилювати стресову реактивність організму.
Кортизол – гормон стресу, який впливає на імунітет, обмін речовин та запальні процеси. Високий рівень цього гормону протягом тривалого часу може сприяти розвитку серцево-судинних і метаболічних захворювань.
Автори наголошують, що праця має певні обмеження. Зокрема, це дослідження тривало недовго й мало переважно кореляційний характер. Для остаточних висновків потрібні довгострокові дослідження. Утім, результати ще раз наголошують на важливості достатньої гідратації.
У журналі Biochemical Pharmacology вийшов огляд, який пояснює, чому щоденна чашка кави корисна для здоров’я печінки. Дослідники зібрали дані за десятки років – від епідеміологічних спостережень до експериментів. Було продемонстровано як біоактивні речовини напою блокують запалення, утворення рубців та розвиток раку.
Печінка – орган, що постійно витримує навантаження. Вона фільтрує токсини, переробляє поживні речовини, синтезує білки. Хронічні ушкодження призводять до запалення, фіброзу, цирозу і навіть раку. Дослідження останніх десятиліть підтверджують, що у людей, які регулярно п’ють каву, ризик цих патологій нижчий.
Автори описали п’ять ключових «ліній оборони» кави:
Згідно з даними, регулярне споживання кави:
При цьому ефект залежить від дози. Найбільший захисний вплив спостерігається в тих, хто випиває три і більше чашки щодня.
Попри такі дані, вчені наголошують, що дослідження здебільшого мають спостережний характер. Довести причинно-наслідкові зв’язки допоки складно.
Важливо також враховувати ризики. Так, надлишок кофеїну може провокувати безсоння, тривожність чи аритмію, а нефільтрована кава – підвищувати рівень холестерину.
У журналі BMJ Evidence Based Medicine опубліковано найбільше на сьогодні комбіноване дослідження, яке продемонструвало, що будь-яке вживання алкоголю збільшує ризик розвитку деменції. Уявлення про те, що невеликі дози алкоголю захищають мозок, не підтвердилося.
Міжнародна команда дослідників використала дані двох великих біобанків – американської програми Million Veteran Program та британського UK Biobank. Загалом у спостереженні взяли участь понад 559 тисяч людей, серед яких у 14,5 тисячі протягом періоду дослідження була діагностована деменція. Додатково застосували метод генетичної рандомізації, що дозволяє оцінювати довгострокові наслідки вживання алкоголю незалежно від способу життя чи інших факторів.
Спостереження виявили U-подібну залежність. Серед непитущих і тих, хто споживав 40 і більше доз алкоголю на тиждень, ризик деменції був вищим, ніж у тих, хто помірно випивав. Але генетичний аналіз вніс ясність. Він засвідчив, що ризик деменції зростає лінійно з будь-яким підвищенням вживання алкоголю. Навіть додаткові 1–3 дози напою на тиждень збільшували ризик приблизно на 15 %.
Раніше деякі дослідження натякали на захисний ефект невеликих доз алкоголю. Але нові результати продемонстрували, що це може бути ілюзією. Автори наголошують, що немає жодних підстав вважати низькі дози алкоголю безпечними або корисними для профілактики деменції. Найкраща стратегія зниження ризику – зменшення або повна відмова від алкоголю.
У журналі NeuroSci вийшов огляд, що пояснює, як щоденні харчові звички запускають сигнальні шляхи AGE–RAGE, які сприяють запаленню, старінню і нейродегенерації. Вчені зауважують, що зміни у харчових звичках можуть стати важливою стратегією профілактики хвороб мозку.
AGEs (кінцеві продукти глікації) утворюються у процесі взаємодії цукрів і білків під час нагрівання. Саме вони надають стравам апетитної скоринки. Але надлишок цих сполук пошкоджує білки, ліпіди і ДНК. Коли AGEs зв’язуються з рецептором RAGE, запускаються процеси окисного стресу, дисфункції мітохондрій і активації фактора NF-κB, що веде до хронічного запалення, зокрема й у мозку.
В організмі вони утворюються повільно, але з віком і за наявності цукрового діабету вони накопичуються швидше. Основне їхнє джерело – їжа, особливо м’ясо, сири й продукти, приготовані шляхом смаження чи запікання. Під час варіння чи приготуванні на пару їх формується значно менше.
Раціон, багатий на перероблене м’ясо, солодощі й насичені жири, особливо сприяє глікації. Варто зауважити, що фруктоза діє ще агресивніше за глюкозу, прискорюючи утворення шкідливих зв’язків у білках. До проблеми додаються й екологічні чинники, наприклад, важкі метали та харчові добавки.
Фармакологічні спроби блокувати вісь AGE–RAGE поки не мають великого успіху. Тому найбільш реалістична стратегія – зміна харчування:
Дослідники з Ліверпульського університету разом з міжнародними колегами відкрили Novltex – новий клас антибіотиків із потужною дією проти мультирезистентних бактерій. Працю опубліковано в Journal of Medicinal Chemistry (ACS).
На відміну від наявних антибіотиків, Novltex націлюється на ліпід II – незмінний компонент клітинної стінки бактерій. Це робить його стійким до розвитку резистентності, яка є головною загрозою сучасної медицини.
У лабораторних тестах Novltex:
Науковці планують протестувати Novltex на тваринних моделях, вивчити фармакокінетику і співпрацювати з партнерами для підготовки клінічних випробувань.
Варто зауважити, що антимікробна резистентність щороку спричиняє близько 5 мільйонів смертей і визнана ВООЗ однією з головних загроз людству.
Михайло Хецуріані
навігація по журналу
навігація по журналу