Вагінальний кандидоз (молочниця) – захворювання, відоме людям ще з часів Гіппократа. Патологію спричиняє дріжджеподібний грибок роду Candida, до того ж більш ніж у 85 % випадків – Candida albicans. Статистика розповсюдженості вагінального кандидозу вражає: 3 із 4 жінок хоча б раз у житті стикалися з цією проблемою, а у 40 % з них кандидоз рецидивує. До захворювання схильні як жінки репродуктивного віку, так і жінки в постменопаузі та навіть дівчатка-підлітки. То що ж таке молочниця і чому вона виникає так часто?
Піхва жінки в нормі не є стерильною, вона «заселена» різною мікрофлорою, а гриби роду Candida є звичайними її представниками. Вони навіть виконують низку корисних функцій, наприклад, підтримують у нормі кислотно-лужний баланс (pH). Імунна система жіночого організму суворо стежить за станом справ і за необхідності пригнічує розмноження «своїх» бактерій. Якщо з певних причин цього не відбувається або створюються умови для надмірного розмноження грибка, то розвивається молочниця. Отже, вагінальний кандидоз – не є венеричним захворюванням. Жінка може захворіти незалежно від віку та наявності статевих контактів.
За стертого (атипового) перебігу молочниці та слабко виражених симптомах жінок може турбувати лише одна із зазначених вище ознак. У такому разі дізнатися про захворювання без професійної допомоги неможливо. Візит до гінеколога й лабораторне дослідження мазка з піхви дозволяє виявити спори та псевдоміцелій гриба. Іноді можуть знадобитися й додаткові дослідження, адже кандидоз часто супроводжує чимало гінекологічних захворювань, зокрема приховані та небезпечні інфекції, що передаються статевим шляхом.
Захворювання, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ) – поняття більш широке, ніж венерична патологія. Окрім венеричних хвороб (гонорея, сифіліс, трихомоніаз), до ЗПСШ належать також інфекції сечостатевих органів: гарднерельоз, генітальний герпес, гострі кондиломи (папіломавірусна інфекція), мікоплазмоз, хламідіоз, уреаплазмоз.
Проблеми, пов’язані із захворюваннями, що передаються статевим шляхом, набагато більш серйозні, ніж біль та дискомфорт. Основна небезпека полягає в наслідках ЗПСШ – тобто в їхніх ускладненнях. Ці інфекції спричиняють численні запальні процеси, ураження життєво важливих органів і систем, порушуючи їхні функції. Невилікувані ЗПСШ – це не тільки майбутні цистити, ендометрити, сальпінгоофарити, аднексити та інші запальні захворювання сечостатевої сфери, але й хвороби суглобів, очей, серця та інших органів.
Запальні зміни, особливо шийки матки, можуть трансформуватися в передракові стани. Деякі віруси (папіломавірус) спричиняють онкологічні захворювання. Саме ЗПСШ є однією з найчастіших причин патологічного перебігу вагітності (викидень, невиношування, передчасні пологи), а також жіночого та чоловічого безпліддя. Тому за найменшої підозри на таке захворювання необхідно звертатися до лікаря і в жодному разі не намагатися лікувати його самостійно. Адже кожна інфекціє спричинена певним збудником і потребує відповідної терапії.
У таблиці наведено кілька характерних симптомів, за якими можна «запідозрити» те чи інше ЗПСШ.
За відсутності «загрозливих» симптомів можна переходити до підбору препаратів, попередньо надавши пацієнтці загальні рекомендації щодо корекції способу життя.
Лікарські форми для місцевого лікування молочниці – вагінальні таблетки та супозиторії, мазі, креми. Вводити їх потрібно глибоко, 1-2 рази на день. Після введення необхідно полежати близько 30 хвилин, щоб лікарська речовина увібралася в слизову оболонку. Тому такі процедури зручно проводити на ніч. Курс лікування індивідуальний, залежить від обраного препарату.
Сертаконазол
Клотримазол
Еконазол
Ізоконазол
Міконазол
Фентіконазол
Натаміцин
Ністатін
Кетоконазол
Бутаконазол
Ніфурател
Повідон-йод
Флуконазол
Ітраконазол
Кетаконазол
Ністатін
Натаміцин
Ніфурател
Якщо через 3-4 дні після початку лікування покращення не настає, пацієнтці варто звернутися до лікаря.
Крім антимікотиків, під час лікування молочниці будуть корисними препарати, що покращують місцевий та загальний імунітет організму.
*Фармацевтична опіка: атлас / І. А. Зупанець, В. П. Черних, С.Б. Попов та ін.; під ред. І.А. Зупанця, В.П. Черних. Вид. 2,перероб. – К.: «Фармацевт Практик», 2007. – с. 24
Редакція РАП
навігація по журналу
навігація по журналу