Для туриста вся ця країна – суцільне напівказкове селище в Альпах. Смарагдовими луками блукають вгодовані корівки, у затишних тавернах красуні в тірольських сукнях годують відвідувачів ароматними домашніми наїдками, між мальовничими селами курсують кінні екіпажі, а бадьорим місцевим бабусям-дідусям в аптеках майже задарма роздають ліки. Утім, ця уявна картина не зовсім відповідає дійсності, оскільки навіть ця, здавалося б, ідеальна європейська країна має свої проблеми.
Одна з них – неухильне старіння населення. Сьогодні близько 24 % австрійців старші за 60 років. За прогнозами, до 2030 року цей показник збільшиться до 32 %. У 2013 році працездатне населення становило близько 60 %, а в 2030 році, як вважають експерти, економічне навантаження візьмуть на себе 55 % австрійців. Держава намагається вирішити цю проблему шляхом обов’язкового соціального страхування та контролем над діяльністю медичних і аптечних установ. Середня очікувана тривалість життя австрійців становить 81 рік. Жінкам відводять 84 роки, чоловікам – до 78 років.
Виробництво, маркетинг, ціноутворення та застосування фармацевтичних препаратів в Австрії суворо регламентовані законодавством, яке діє в межах національної політики охорони здоров’я та захищає права споживачів. У Європейському Союзі лікарські засоби вважаються об’єктом спільного ринку, тому було ухвалено спеціальні директиви, спрямовані на уніфікацію поширення медикаментів.
Однак чимало аспектів фармацевтичного ринку в цій державі мають свої нюанси.
Діяльність усіх аптек має бути схвалена спеціальною державною комісією, до того ж заклади повинні регулярно проходити повторні перевірки. У 1998 році уряд ухвалив закон, згідно з яким нові аптеки повинні відкриватися лише в тих муніципалітетах, де є постійно діючий консультаційний кабінет лікаря. Крім цього, відстань між новою та вже існуючою аптекою не може бути меншою за 500 м, а кількість її клієнтів після створення нової фармацевтичної установи не має бути меншою за 5500 осіб. Жорсткі правові норми стосуються також навчання персоналу, обладнання торгових приміщень і складів і мають надаватися цілодобово, зокрема й у вихідні дні. Заробіток австрійського фармацевта становить від 2265 EUR (мінімум ) до 6113 EUR.
Австрійська система розповсюдження медикаментів заснована на принципі поділу осіб: того, хто призначив лікування (лікаря), і того, хто відпускає призначений препарат (фармацевт). Це правило має виняток для так званих внутрішніх аптек у приватних практиках: якщо на відстані 6 км від офіційного офісу лікаря загальної практики немає громадської аптеки, лікар має право особисто продавати лікарські засоби. Це рішення дозволяє вирішити проблему забезпечення медикаментами в регіонах з невеликою кількістю населення.
На кінець 2022 року в Австрії було 1426 державних аптек, а також понад 950 внутрішніх аптек у приватних практиках та близько 50 аптек, створених шпиталями для власних потреб.
Лікарські засоби з потенційно небезпечними ефектами відпускаються лише за рецептом, попри те, що директиви ЄС дозволяють державам самостійно вирішувати питання про доступність фармацевтичних препаратів. Проте, порівняно з іншими західноєвропейськими країнами, правила продажу медикаментів в Австрії дуже жорсткі: 82 % із зареєстрованих лікарських засобів продається виключно за рецептом.
Деякі соціальні та політичні сили постійно критикують високу вартість національної охорони здоров’я, оскільки навіть у випадках банальної застуди хворі мають звертатися до лікаря за рецептом. Прихильники вільного продажу ліків аргументують свої вимоги тим, що навіть у країнах з ліберальною політикою у фармацевтичній галузі, наприклад, у Німеччині та у Великій Британії, рівень безпеки лікування такий самий, як і в Австрії.
Однак Міністерство охорони здоров’я продовжує ігнорувати подібні заяви. У своїх численних інтерв’ю урядовці виправдовують існуючу систему тим, що навіть застосування препаратів, що містять, на перший погляд, нешкідливі речовини, за відсутності контролю може призвести до спотворення клінічної картини, серйозних ушкоджень внутрішніх органів, а в деяких випадках – і до смерті.
Близько 30 % медикаментів, зареєстрованих в Австрії, можуть бути отримані пацієнтами за умови пред’явлення рецепта практично безкоштовно. Під словом «практично» мається на увазі сплата стандартного податку 4,45 євро, який для деяких соціальних груп не є обов’язковим. Ця сума потім переказується аптекою на рахунок соціального фонду, який сплачує встановлену вартість проданого товару.
Ціни на лікарські препарати є об’єктом постійних переговорів між державою та представниками фармацевтичного бізнесу. Це цілком логічно, з огляду на те, що сучасні виробники лікарських засобів у будь-якій країні зовсім не є благодійними фондами, а, як і всі підприємства, орієнтуються на отримання прибутку. Варто зазначити, що залежно від фінансового обігу конкретної фармацевтичної установи, соціальні структури мають право на знижку до 7,5 %.
Надання дорогих медикаментів потребує індивідуального розгляду та підтвердження медичним консультантом. Це означає, що соціальний фонд сплатить купівлю зазначеного препарату тільки в тому випадку, якщо її схвалить державний експерт, який займається подібними питаннями.
В Австрії проживає близько 8 млн людей. За даними Statista, витрати на охорону здоров’я в 2022 році становили 11,8 % ВВП країни. (В Україні – 4,9 % від ВВП за 2021 рік.) За міжнародними мірками це – середній показник. До порівняння, Німеччина витрачає на охорону здоров’я 10,4 % ВВП, а США – 14,0 %. До свого здоров’я австрійці ставляться занадто заощадливо. Витрати австрійських аптек на закупівлю ліків у 2013 році сягнули 18,9 млрд шилінгів, що становить 9,1 % сукупних витрат на охорону здоров’я.
Рівень цін на медичні препарати в Австрії залишається низьким. І порівняно з іншими країнами, їхнє споживання також невелике: якщо у 2013 році у Франції було продано 48,1 упаковки препаратів на душу населення, в Італії – 27,3, то в Австрії – лише 22. Утім, у Німеччині та Великій Британії споживання фармацевтичних препаратів є ще нижчим і, відповідно, становить 20 та 20,6 упаковки на душу населення. Громадяни віком від 80 років використовують у середньому в 4,5 раза більше медикаментів, ніж середньостатистичний австрієць, а для лікування місцевих школярів (від 10 до 19 років) купують лише 4 упаковки на рік.
В Австрії більшість лікарських засобів призначають хворим на серцево-судинні захворювання (31,2 %), ураження шлунково-кишкового тракту (8,7 %) та з психотерапевтичною метою (7,5 %)
В Австрії з 1 січня 2022 року став можливим відпуск препаратів для самостійного прийому задля припинення життя людьми з невиліковними захворюваннями. Необхідні препарати відпускають контрольованим чином через аптеки країни. Щоб отримати ліки для припинення життя, необхідно виконати кілька вимог: мати мінімальний вік від 18 років, відповідний стан здоров’я, консультацію двох лікарів, один з яких має кваліфікацію з паліативної медицини, та витримати період у кілька тижнів на обмірковування. Тільки за виконання цих умов хворим дозволяється скласти з нотаріусом або адвокатом акт про намір померти (Sterbeverfügung). Останній є заявою незмінного, вільного та самостійного рішення про припинення життя. Після цього пацієнти можуть одержати в аптеці потрібний препарат.
Насамкінець хотілося б зауважити, що старіння населення та великі імміграційні потоки додають нових викликів австрійській системі охорони здоров’я. Утім, з огляду на досвід їхнього вирішення за останні декілька років, на варті здоров’я австрійців стоять добре підготовлені фахівці, здатні подолати будь-які труднощі.
Світлана Вешня
Джерела:
навігація по журналу
навігація по журналу