Ще науковцям вдалося з’ясувати, як середземноморська дієта і хлорофіл знижують ризик цукрового діабету, та як розподіл жиру в організмі впливає на стан серця.
Люди, які нещодавно перенесли застуду, викликану риновірусами, мали менший ризик заразитися SARS-CoV-2 найближчими тижнями. Це виявило нове дослідження американських науковців із National Jewish Health. Працю опубліковано в Journal of Infectious Diseases.
Учені проаналізували дані національного проєкту HEROS, який охопив понад 4100 осіб у 1394 домогосподарствах у США з травня 2020 до лютого 2021 року. Учасники самостійно брали зразки з носа, які тестували на SARS-CoV-2 та інші поширені респіраторні віруси, включно з риновірусами. Додатково вивчали активність деяких генів у дихальних шляхах.
Ось, що було з’ясовано:
Вищеописане явище відоме як вірусна інтерференція – коли інфекція одним вірусом тимчасово підвищує стійкість до іншого. Це виявилося справедливим і щодо вірусів застуди та COVID-19.
Дослідження допомагає пояснити, чому діти загалом рідше мали симптоматичний COVID-19 і переносили його легше, ніж дорослі. Часті застуди в дітей могли тимчасово підготувати їхній імунітет до зустрічі з новим вірусом.
Розуміння механізмів взаємодії між різними вірусами може допомогти створювати нові профілактичні стратегії, що знижують ризик важких інфекцій, особливо у вразливих групах. Водночас дослідники наголошують – це не означає, що варто навмисно заражатися застудою.
Середземноморський тип харчування, помірне фізичне навантаження та контроль ваги зменшує ризик розвитку діабету 2-типу майже на третину. Такі результати отримали дослідники з Гарвардської школи громадського здоров’я ім. Чана та 23 університетів Іспанії. Працю опубліковано в Annals of Internal Medicine.
У межах масштабного клінічного випробування PREDIMED-Plus дослідники проаналізували стан здоров’я 4746 учасників віком 55–75 років. Усі вони мали надмірну вагу або ожиріння та метаболічний синдром, але не хворіли на діабет на початку спостереження.
Учасників розділили на дві групи:
Спостереження тривало шість років.
Ось, що було з’ясовано:
Результати свідчать, що навіть відносно помірні зміни у звичках харчування та фізичній активності можуть знизити ризик діабету 2-го типу. Це підтверджує важливість комплексного підходу до вирішення проблеми.
Вживання великої кількості солі може викликати запальні процеси в мозку, що призводять до підвищення артеріального тиску. Такого висновку дійшли вчені з Університету Макґілла (Канада). Дослідження опубліковано в Neuron.
Команда вчених перевіряла, як надлишок солі впливає на мозок. Досі гіпертонію традиційно пояснювали роботою нирок і судин. Але третина пацієнтів не реагує на стандартні ліки, і нове дослідження показує, що важливу роль у цьому процесі може відігравати й мозок.
Науковці з’ясували:
Дослідження надає нові докази того, що високий тиск може бути спричинений змінами в мозку. Це пояснює, чому деякі пацієнти не реагують на традиційні препарати.
Гіпертонія – одне з найпоширеніших захворювань у світі, на яке страждають дві третини людей старше 60 років. Вона є головним фактором ризику інсульту та серцевих хвороб. Нові дані можуть допомогти розробити ефективніші ліки, особливо для осіб із резистентною формою гіпертонії (які не реагують на препарати).
Автори проаналізували наявні публікації щодо ролі хлорофілу та його похідних у регуляції обміну глюкози й профілактиці діабету. До розгляду потрапили експерименти на тваринах та клітинах.
Ось, що було з’ясовано:
Хлорофіл і його похідні можуть стати новим напрямом у терапії діабету 2 типу, оскільки впливають одразу на кілька ланок обміну речовин. Однак усі ці результати наразі отримані лише на лабораторних моделях і на тваринах.
Огляд засвідчує, що харчові добавки на основі хлорофілу можуть бути корисними для профілактики цукрового діабету. Водночас деякі похідні хлорофілу, зокрема феофорбід, здатні викликати фототоксичні реакції на шкірі. Тому остаточних висновків стосовно користі та безпеки таких препаратів можна буде дійти лише після масштабних клінічних випробувань.
Нове дослідження виявило, що не індекс маси тіла (ІМТ), а саме розподіл жирових відкладень у тілі впливає на швидкість старіння серцево-судинної системи. Найбільш небезпечними виявилися вісцеральний і печінковий жир, тоді як жир у нижній частині тіла може мати захисну функцію. Результати опубліковано в European Heart Journal.
Науковці проаналізували дані понад 21 тисячі учасників UK Biobank віком від 40 до 69 років. Для оцінки використовували МРТ, DXA-сканування та машинне навчання, щоб розрахувати так званий «серцево-судинний вік» – різницю між фактичним віком людини та станом її серця і судин. Окремо досліджували вплив різних типів жиру – вісцерального, підшкірного, печінкового, м’язового та гіноїдного (у стегнах і сідницях).
Ось, що з’ясували:
Ожиріння справді прискорює серцево-судинне старіння, але вирішальне значення має саме розташування жиру. Це пояснює, чому двоє людей з однаковим BMI можуть мати зовсім різні ризики серцевих хвороб. Особливу увагу варто приділяти вісцеральному та печінковому жиру.
Михайло Хецуріані
Джерела:
навігація по журналу
навігація по журналу