Косметика з постбіотиками:
чи справді вона відновлює шкіру та її мікробіом

Косметика з позначками «postbiotic», «microbiome friendly» або «ferment lysate» стала одним із найпомітніших трендів у догляді за шкірою. Виробники обіцяють зміцнення захисного бар’єра, зменшення чутливості, нормалізацію мікробіому і навіть уповільнення старіння. На перший погляд, це звучить переконливо, адже шкіра справді населена мільярдами мікроорганізмів, які взаємодіють з її клітинами та імунною системою.

Однак слово «постбіотик» на етикетці ще не гарантує, що продукт впливає на мікробіом або має клінічно підтверджену дію. У різних засобах під цим терміном можуть ховатися інактивовані бактерії, фрагменти клітин, продукти ферментації або суміші з десятків компонентів. Результати дослідження одного конкретного лізату не можна автоматично переносити на всі засоби з подібним написом.

Розбираємося, що таке постбіотики, як вони потенційно діють на шкіру, які ефекти вже показані в дослідженнях і де маркетинг поки випереджає науку.

Мікробіом шкіри

На шкірі живуть бактерії, гриби, віруси та інші мікроорганізми. Разом вони утворюють мікробіом – складну екосистему, склад якої залежить від ділянки тіла, вологості, температури, кількості шкірного сала, віку, способу життя і засобів догляду.

Мікроорганізми шкіри:

• 🟪 допомагають стримувати розмноження потенційних патогенів;
• 🟪 беруть участь у підтриманні кислого середовища;
• 🟪 взаємодіють з імунною системою;
• 🟪 сприяють відновленню епідермального бар’єра.

Водночас корисність конкретного виду залежить від контексту. Наприклад, бактерія, яка нормально живе на здоровій шкірі, за певних умов може сприяти і запаленню.

Тому сучасна наука поступово відмовляється від спрощеної ідеї про «корисні» та «шкідливі» бактерії. Значення мають не лише назви мікроорганізмів, а й їхні штами, кількість, співвідношення між ними та ділянка, на якій вони живуть. Не існує також універсального «ідеального мікробіому», однакового для всіх людей ^[4].

Порушення складу і функцій мікробної спільноти називають дисбіозом. Його спостерігають під час атопічного дерматиту, акне, розацеа та деяких інших станів. Проте не завжди зрозуміло, що виникає раніше: зміна мікробіому спричиняє проблему зі шкірою чи вже пошкоджена шкіра створює інші умови для мікроорганізмів.

Що таке постбіотики

Пробіотики – це живі мікроорганізми, які в достатній кількості забезпечують користь для організму. У косметиці використовувати їх складно, адже живі бактерії мають зберігати життєздатність протягом усього терміну придатності. Але водночас продукт повинен залишатися безпечним і не псуватися.

Постбіотики не містять живих мікроорганізмів. Згідно з консенсусним визначенням Міжнародної наукової асоціації пробіотиків і пребіотиків, постбіотик – це препарат з інактивованих мікроорганізмів та/або їхніх компонентів, який приносить користь організму. До складу можуть також входити речовини, що утворилися під час вирощування бактерій ^[1].

Постбіотиками можуть бути:

• 🟪 інактивовані мікробні клітини;
• 🟪 фрагменти клітинних стінок;
• 🟪 клітинні білки, пептиди та полісахариди;
• 🟪 лізати – суміші, отримані після руйнування клітин;
• 🟪 препарати, що містять інактивовані клітини разом із продуктами ферментації.

Важлива деталь: очищена молочна кислота, окремий пептид або ферментаційний фільтрат без компонентів мікробних клітин не обов’язково відповідають строгому науковому визначенню постбіотика. У косметичній індустрії цей термін часто використовують ширше, ніж у наукових публікаціях. Через це два засоби з написом «postbiotic» можуть мати принципово різний склад ^{[1; 3]}.

Пребіотики – це інша група речовин. Вони слугують субстратом, який вибірково використовують певні мікроорганізми. У косметиці до них можуть зараховувати деякі цукри, полісахариди й рослинні волокна. Засіб може одночасно містити пребіотики та постбіотики, але це не робить їх взаємозамінними.

Чому виробники обирають неживі бактерії

Постбіотики простіше додавати до косметичних формул, ніж живі пробіотики. Вони зазвичай стійкіші під час виробництва і зберігання, не повинні залишатися життєздатними та краще поєднуються з традиційними системами консервування.

Косметичний продукт із живими бактеріями створює технологічну суперечність. Консерванти мають пригнічувати мікробний ріст, але одночасно можуть знищувати мікроорганізми, заявлені як пробіотики. Крім того, виробник повинен гарантувати, що в кремі не розмножаться небажані бактерії або гриби.

Інактивовані мікроорганізми не можуть колонізувати шкіру та розмножуватися на ній. Це зменшує ризики, пов’язані із застосуванням живих культур, і дозволяє точніше стандартизувати кількість активного матеріалу. Проте стабільність продукту ще не доводить його ефективності. Спосіб вирощування бактерій, метод інактивації, концентрація, склад основи крему та умови зберігання можуть суттєво змінювати властивості кінцевого препарату ^{[1; 3]}.

Як постбіотики можуть впливати на шкіру

Зміцнення захисного бар’єра

Зовнішній шар шкіри можна умовно порівняти зі стіною. Клітини рогового шару виконують роль цеглин, а ліпіди між ними – цементу. Якщо цієї структури бракує, вода швидше випаровується, шкіра стає сухою і чутливішою до подразників.

Деякі бактеріальні лізати можуть впливати на синтез церамідів та інших компонентів бар’єра. Цераміди – це ліпіди, які заповнюють простір між клітинами рогового шару і допомагають утримувати воду. У ранньому клінічному дослідженні крем зі зруйнованими ультразвуком клітинами Streptococcus thermophilus підвищував рівень церамідів у шкірі пацієнтів з атопічним дерматитом. Але в дослідженні взяли участь лише 11 людей, а лікування тривало два тижні, тому такі результати не можна вважати остаточним доказом ^[7].

У більш сучасному рандомізованому дослідженні лосьйон із ферментованими лізатами Lacticaseibacillus rhamnosus і L. paracasei покращував зволоженість і показники бар’єрної функції. Водночас дизайн був самоконтрольованим, адже різні засоби наносили на різні ділянки тіла тієї самої людини. Це краще, ніж просте спостереження без контролю, але слабше за велике незалежне подвійне сліпе дослідження ^[10].

Зменшення чутливості та подразнення

Чутлива шкіра може реагувати печінням, стягнутістю, поколюванням або почервонінням на косметику, холод, вітер і різкі зміни температури. Причиною можуть бути порушений бар’єр, підвищена реактивність нервових закінчень і запалення.

В одному з досліджень лізат Bifidobacterium longum вивчали на реактивній шкірі. Учасники, які користувалися засобом із цим компонентом, мали меншу реакцію на подразнювальні тести та швидше відновлення бар’єрної функції. Однак дослідження стосувалося конкретного лізату і конкретної формули. Воно не доводить, що будь-який крем із написом Bifida Ferment Lysate працюватиме так само ^[6].

Лізат непатогенної бактерії Vitreoscilla filiformis оцінювали в рандомізованому подвійному сліпому дослідженні за участю 75 людей з атопічним дерматитом. Крем із 5 % лізату протягом 30 днів зменшував тяжкість проявів порівняно з кремом-основою. Але атопічний дерматит – захворювання, а не просто косметична проблема. Такий крем не можна автоматично прирівнювати до лікувального препарату або використовувати замість призначеної дерматологом терапії ^[5].

Вплив на запалення та місцевий імунітет

Фрагменти мікробних клітин можуть розпізнаватися рецепторами кератиноцитів та імунних клітин. У відповідь клітини шкіри змінюють вироблення цитокінів, антимікробних пептидів і білків, пов’язаних із бар’єром.

У лабораторних моделях деякі постбіотичні препарати знижували активність прозапальних сигналів або посилювали природний захист шкіри. Але цей ефект не завжди є простим «пригніченням запалення». Мікробні компоненти можуть по-різному впливати на імунні рецептори залежно від їхньої структури, дози і стану шкіри.

Саме тому постбіотики не є одним універсальним активним інгредієнтом. Лізат одного штаму не обов’язково діятиме так само, як лізат іншого. Навіть різні способи руйнування тієї самої бактерії можуть створити препарати з неоднаковими властивостями.

Опосередкований вплив на мікробіом

Постбіотики не заселяють шкіру, оскільки не містять живих клітин. Проте вони потенційно можуть змінювати умови, в яких живуть місцеві мікроорганізми, зокрема, кислотність, доступність поживних речовин, рівень запалення та цілісність бар’єра.

Деякі продукти ферментації також можуть стримувати ріст окремих мікробів. Наприклад, органічні кислоти знижують pH, а певні пептиди мають антимікробну дію.

Що показують клінічні дослідження

У 2024 році автори одного огляду проаналізували косметичні дослідження, у яких були чітко визначені штами пробіотиків або постбіотиків. Вони знайшли лише 14 клінічних випробувань, що відповідали цим критеріям. У частині праць спостерігали покращення зволоженості, еластичності, блиску шкіри та глибини зморшок. Проте дослідження відрізнялися за дизайном, формулами й методами оцінювання, тому об’єднати їх у єдиний надійний висновок складно ^[2].

Сухість і порушений бар’єр

Найпослідовніше постбіотична косметика показує себе як допоміжний засіб для зволоження та підтримання бар’єра. У дослідженні, де люди із сухою шкірою протягом шести тижнів використовували гель для миття й лосьйон із комплексом пре- та постбіотичних компонентів, зволоженість покращилася. Аналіз мікробіому та метаболітів також виявив зміни, які могли бути пов’язані зі станом бар’єра. Але зволоженість підвищилася і в контрольній групі ^[11].

У клінічному дослідженні ферментованого лізату Lacticaseibacillus rhamnosus повідомляли про покращення зволоженості та бар’єрних показників. Водночас такі результати необхідно відокремлювати від реклами конкретного комерційного інгредієнта ^[13].

Акне

Під час акне змінюються властивості шкірного сала, запальні реакції та взаємодія шкіри з різними штамами Cutibacterium acnes. Тому ідея впливати на перебіг хвороби через мікробні компоненти видається логічною.

У невеликих клінічних працях екстракти лактобактерій зменшували почервоніння, розмір легких запальних елементів і кількість мікроорганізмів на поверхні шкіри. В одному дослідженні ефект спостерігали для 5 % екстракту, але не для 1 %, що вказує на можливу залежність від концентрації ^[8].

Крем із ферментаційним лізатом Lactiplantibacillus plantarum також оцінювали за легкого та помірного акне. Автори повідомили про зменшення кількості запальних і незапальних елементів. Проте це було спостережне дослідження, а не велике рандомізоване випробування. Крім того, готовий крем містив не лише постбіотик, тому неможливо повністю відокремити його дію від ефекту інших компонентів ^[9].

Таким чином, постбіотики поки не можна вважати альтернативою бензоїлпероксиду, ретиноїдам, азелаїновій кислоті або препаратам, призначеним лікарем. Реалістичніша роль – допоміжний догляд, який потенційно зменшує подразнення або підтримує бар’єр під час лікування.

Старіння шкіри

Із віком шкіра втрачає ліпіди, гірше утримує воду, повільніше відновлюється після пошкодження. Змінюється також її мікробна спільнота, хоча поки не доведено, наскільки ці зміни є причиною старіння, а наскільки – його наслідком ^[4].

У проспективному дослідженні постбіотика, отриманого з бактерії Epidermidibacterium keratini EPI-7, використовували метод «розділеного обличчя». Це коли активний і контрольний засоби наносили на різні половини обличчя. Засіб із ферментаційним фільтратом покращив показники бар’єра, еластичності та щільності дерми, а також змінив склад мікробіому. Це цікавий результат, але дослідження було невеликим і стосувалося одного конкретного препарату ^[12].

Інший комбінований засіб із «пробіотичними фракціями», гіалуроновою кислотою, ніацинамідом і токоферолом вивчали як доповнення до третиноїну. Він покращував зволоження та зменшував подразнення, пов’язане з ретиноїдом. Проте через багатокомпонентний склад невідомо, яку частину результату забезпечили саме мікробні фракції ^[15].

Отже, говорити, що постбіотики омолоджують шкіру або стимулюють значне утворення колагену, поки рано. Найбільш правдоподібний ефект полягає у покращенні зволоженості, переносимості догляду й роботи бар’єра. На цьому тлі дрібні зморшки можуть видаватися менш помітними.

Чутлива шкіра голови

Комплекс продуктів ферментації Saccharomyces cerevisiae і Lactobacillus paracasei досліджували в жінок із чутливою шкірою голови. Після 28 днів автори виявили зміни бактеріальної та грибкової спільнот, зокрема зменшення частки деяких представників Malassezia. Учасниці також повідомляли про зменшення свербежу, печіння, поколювання та лупи ^[14].

Ці результати варто трактувати обережно. Значна частина ефекту оцінювалася за суб’єктивними анкетами, а дослідження не мало повноцінного плацебо-контролю. Крім того, зміна кількості певного мікроорганізму не завжди означає, що саме вона спричинила покращення симптомів.

Чого постбіотична косметика поки не довела

На сьогодні немає достатніх підстав стверджувати, що будь-яка косметика з постбіотиками:

• 🟪 створює «ідеальний» мікробіом шкіри;
• 🟪 назавжди заселяє шкіру корисними бактеріями;
• 🟪 лікує атопічний дерматит, акне або розацеа;
• 🟪 прибирає глибокі зморшки;
• 🟪 відновлює пошкоджену ДНК настільки, щоб запобігти фотостарінню;
• 🟪 захищає від ультрафіолету замість сонцезахисного засобу;
• 🟪 працює однаково в усіх людей.

Одне з головних обмежень доказової бази – неоднорідність. У дослідженнях використовують різні мікроорганізми, штами, способи інактивації, концентрації та косметичні основи. Тривалість спостереження часто становить лише кілька тижнів, а кількість учасників залишається невеликою.

Частина робіт фінансується виробниками сировини або косметичних продуктів. Це не робить результати автоматично неправильними, але підвищує значення незалежного повторення.

Ще одна проблема – багатокомпонентні формули. Якщо крем одночасно містить гліцерин, гіалуронову кислоту, ніацинамід, антиоксиданти й постбіотичний лізат, покращення зволоженості не можна впевнено приписати лише одному компоненту.

Як розпізнати постбіотик у складі

На етикетці можуть траплятися такі назви:

• 🟪 Lactobacillus Ferment Lysate;
• 🟪 Bifida Ferment Lysate;
• 🟪 Lactococcus Ferment Lysate;
• 🟪 Saccharomyces Ferment Filtrate;
• 🟪 Vitreoscilla Ferment;
• 🟪 Bacillus Ferment;
• 🟪 Lactobacillus Ferment.

Слова lysate, ferment і filtrate описують різні типи інгредієнтів. Лізат зазвичай містить фрагменти зруйнованих клітин. Фільтрат може переважно складатися з речовин, що залишилися після ферментації. За однією назвою часто неможливо визначити штам, концентрацію, спосіб виробництва або реальний вміст активних компонентів.

Тому оцінювати продукт лише за місцем «ферменту» у списку інгредієнтів складно. Вища позиція не завжди означає вищу біологічну активність, оскільки різні препарати використовуються в неоднакових робочих концентраціях.

Кому така косметика може бути корисною

Найбільш обґрунтованим видається застосування засобів із дослідженими постбіотичними компонентами для:

• 🟪 сухої шкіри з ослабленим бар’єром;
• 🟪 шкіри, що легко реагує почервонінням і стягнутістю;
• 🟪 догляду під час використання ретиноїдів або кислот;
• 🟪 легких проявів чутливості шкіри голови;
• 🟪 допоміжного догляду в разі схильності до акне.

Для сухої та чутливої шкіри не менш важливі гліцерин, цераміди, холестерин, жирні кислоти й оклюзивні компоненти. Під час акне значення мають некомедогенна основа та відсутність подразнювальних ароматизаторів. У разі фотостаріння основним засобом профілактики залишається щоденний захист від сонця, а не ферментаційні екстракти.

Людям з атопічним дерматитом, розацеа або вираженим акне варто розглядати косметику як доповнення, а не заміну лікуванню. Загострення, сильний свербіж, болючі вузли або рубцювання потребують консультації дерматолога.

Чи безпечні постбіотики

Через відсутність живих мікроорганізмів постбіотики простіше контролювати та зберігати. Вони не можуть розмножуватися в упаковці або колонізувати шкіру. У більшості короткострокових косметичних досліджень серйозних проблем із переносимістю не спостерігали ^{[2; 3]}.

Проте подразнення може спричинити не сам постбіотик, а готова формула, наприклад, ароматизатори, консерванти, ефірні олії, кислоти або високий вміст спирту. Імунологічно активні фрагменти бактерій також не можна вважати абсолютно нейтральними для кожної людини.

Новий продукт краще спочатку наносити на невелику ділянку шкіри протягом кількох днів. Це особливо важливо в разі атопії, розацеа, схильності до контактної алергії або пошкодженого бар’єра.

Головне: постбіотики – перспективний інструмент, але не панацея для мікробіому

Постбіотична косметика має раціональну наукову основу. Інактивовані бактерії та їхні компоненти можуть взаємодіяти з клітинами шкіри, підтримувати утворення бар’єрних ліпідів, змінювати запальні сигнали й опосередковано впливати на мікробне середовище.

Найбільш переконливі результати стосуються зволоження, відновлення бар’єра та зменшення чутливості. Є також ранні позитивні дані щодо легкого акне, ознак старіння й чутливої шкіри голови. Проте більшість досліджень невеликі, короткі та виконані з конкретними запатентованими інгредієнтами. Результати одного постбіотика не можна переносити на всю категорію.

Тому напис postbiotic варто сприймати не як гарантію ефективності, а як привід уважніше подивитися на склад, формулу й дослідження готового продукту. Хороший крем із постбіотиком може бути корисним доповненням до догляду. Але він не замінює перевірені активні речовини, захист від сонця і лікування, коли воно справді потрібне.