Ще дослідники виявили, що буде з вагою після відмови від ліків проти ожиріння, чи дійсно вакцинація пов’язана з аутизмом та скільки насправді потрібно ходити щодня.
Пацієнти, які припиняють прийом препаратів для схуднення, починають поступово набирати вагу вже через два місяці. Проте навіть через рік після завершення курсу частина скинутої ваги залишається. Про це свідчить новий метааналіз, опублікований у журналі BMC Medicine.
Міжнародна група дослідників проаналізувала дані 11 рандомізованих клінічних випробувань, у яких загалом взяли участь 2466 осіб. Метою було з’ясувати, як змінюється вага після припинення лікування препаратами від ожиріння, зокрема GLP-1-агоністами, орлістатом, фентерміном-топіраматом та іншими.
Ось, що виявили:
Ліки справді допомагають схуднути, але після їхньої відміни організм прагне повернути втрачене. GLP-1-препарати пригнічують апетит і впливають на метаболізм, та коли їх прибрати, ефект зникає. Це схоже на те, що відбувається після дієти або баріатричної операції – вага частково повертається.
Навіть якщо пацієнт припинив приймати ліки, повного повернення до початкової ваги не відбувається. Це свідчить про довготривалу користь препаратів.
Автори зазначають, що досліджень поки замало. Багато факторів, на кшталт гормональних змін, психологічного стану або стилю життя після лікування – залишаються не до кінця вивченими. Щоб краще контролювати вагу, потрібні нові моделі тривалого ведення пацієнтів з ожирінням після завершення фармакотерапії.
Заблокувавши один з білків, що бере участь у клітинній відповіді на інсулін, можна захистити серце від ушкоджень, спричинених ожирінням та жирною їжею. Такого висновку дійшли дослідники з Інституту медичних досліджень Мейсона (США). Праця опублікована в журналі Science Signaling.
Команда вивчала, як високожирова дієта впливає на роботу серця, і чому орган починає працювати гірше під час ожиріння. Основна увага була приділена ферменту PTP1B – білковій тирозинфосфатазі, яка пригнічує інсулінову сигналізацію. Дослідники припустили, що цей фермент може бути ключовим у розвитку порушень обміну в серцевому м’язі.
Науковці отримали такі результати:
У звичайних умовах під час ожиріння серце переходить з окислення жирів на активне споживання глюкози. Це виглядає як адаптація, але із часом призводить до накопичення жиру, ушкодження мітохондрій і розвитку серцевої недостатності. Блокування PTP1B дозволяє уникнути цього зсуву в обміні речовин і зберегти енергетичну гнучкість серця.
Нове дослідження демонструє, що блокада PTP1B може стати перспективним підходом до профілактики серцевих ускладнень у пацієнтів із надмірною вагою.
Автори планують надалі вивчати можливість фармакологічного блокування PTP1B у людських клітинах і перевірити, чи працює ця стратегія у клінічних умовах. Якщо підтвердиться безпека та ефективність підходу, це відкриє новий напрям у лікуванні метаболічної кардіоміопатії.
Експериментальна мРНК-вакцина активує імунну систему, що дозволяє їй ефективно боротися із раковими пухлинами. Дослідження з такими результатами опубліковано в журналі Nature Biomedical Engineering.
Дослідники з Університету Флориди протестували нову мРНК-вакцину в експериментах на мишах, до того ж вона не була спрямована проти конкретного білка пухлини. Замість цього вакцина стимулювала імунну систему, і це спрацювало – організм почав атакувати пухлини. Ефект підсилювався, коли вакцина поєднувалася з імунними препаратами – інгібіторами, які допомагають Т-клітинам розпізнавати пухлинні клітини як ворожі.
Дослідники отримали такі результати:
Дослідники запропонували зовсім інший підхід до створення протиракових вакцин. Якщо раніше акцент був на специфічності (пошуку білка пухлини, на якого можна було б спрямувати вакцину), то у цьому випадку йдеться про універсальний варіант, який активує імунну систему проти різних видів злоякісних пухлин.
Ця стратегія може лягти в основу створення універсальних вакцин проти різних типів раку. На відміну від персоналізованих вакцин, такі препарати можна виготовити заздалегідь.
Зараз команда працює над покращенням формули вакцини і планує розпочати клінічні випробування на людях.
Дослідники використали унікальні можливості національних реєстрів Данії, щоб проаналізувати, чи пов’язаний рівень впливу алюмінію з вакцин у ранньому дитинстві з подальшим розвитком хронічних порушень. У дослідженні взяли участь понад 1,2 млн дітей, народжених у 1997–2018 роках.
Отримано такі результати:
Ці дані свідчать, що вакцини з вмістом алюмінію не лише безпечні, а й не пов’язані з підвищенням ризику аутизму, гіперактивності, алергії чи аутоімунних хвороб. Це важливе підтвердження для медичних працівників і батьків, які досі отримували суперечливу інформацію з неперевірених джерел.
Новий аналіз засвідчив, що для зниження ризику смерті, деменції та хвороб серця достатньо робити 7 тисяч кроків на день. Цей показник більш досяжний і науково обґрунтований, ніж популярна норма у 10 тисяч. Результати опубліковані в журналі The Lancet Public Health.
Міжнародна команда проаналізувала дані 57 досліджень за участі сотень тисяч людей. Вони хотіли з’ясувати, скільки саме кроків на день потрібно для збереження здоров’я, і які показники дають найбільшу користь. Попередні рекомендації ґрунтувались не на науці, а на рекламній кампанії японського крокоміра 1960-х років.
Ось, що з’ясували:
Користь від ходьби найбільш виражена до 7 тисяч кроків на день. Далі ефект продовжує зростати, але вже не так різко. Найкраще це видно на показниках смертності, деменції та психічного здоров’я.
Встановлення реалістичної цілі – 7 тисяч кроків, може мотивувати більше людей бути активними щодня. Це число не потребує виснажливих тренувань.
Михайло Хецуріані
Джерела:
навігація по журналу
навігація по журналу