Порушення пам'яті та уваги

Атеросклероз судин головного мозку та артеріальна гіпертензія – за наявності цих захворювань страждають судини головного мозку. Унаслідок зменшення припливу крові до всіх відділів, порушуються основні функціональні можливості мозку. Оскільки разом із током крові до тканин доставляється кисень, то першою на нестачу кровообігу реагує нервова тканина. Нервові клітини зазнають структурних змін, у них порушується метаболізм та починають переважати деструктивні процеси. Усе це спричиняє поступове відмирання клітин у тих ділянках, які відповідають за когнітивні функції мозку. Загибель навіть поодиноких клітин у таких частинах мозку може призвести до втрати пам’яті. Відомо, що за відсутності кисню протягом 30 секунд нервові клітини починають активно гинути. Некроз у цьому випадку називається «ішемічним».

Ішемія головного мозку – це захворювання, яке розвивається у відповідь на кисневе голодування внаслідок недостатності мозкового кровообігу. Основними чинниками розвитку ішемії вважають атеросклероз та артеріальну гіпертензію. Додаткові чинники ішемії головного мозку представлені: серцево-судинними захворюваннями, порушеннями серцевого ритму, аномаліями судин або спадковими ангіопатіями, венозною патологією, цукровим діабетом.

Початкові стадії ішемії головного мозку проявляються порушенням роботи нервової системи, швидкою стомлюваністю, значним погіршенням пам’яті і, внаслідок цього, зниженням працездатності. Також до симптомів порушення мозкового кровообігу на ранніх етапах зараховують різкі перепади настрою, дратівливість, нервове збудження, порушення сну. Посилення кисневого голодування мозку спричиняє головний біль, раптові перепади артеріального тиску, сильне запаморочення, нудоту, блювоту, непритомність, розлади чутливості, мовні та зорові порушення, загальну слабкість.

Цукровий діабет. Одним із грізних його ускладнень є ангіопатія (ураження судин), за якої відзначається потовщення судинної стінки та закриття дрібних судин. Це спричиняє порушення кровообігу всіх органів, зокрема й головного мозку та, відповідно, різні види порушень пам’яті.

Черепно-мозкові травми (ЧМТ). Під час них практично завжди з’являються скарги на погіршення пам’яті, до того ж тим більш серйозні, чим серйозніша травма. ЧМТ також притаманні явища амнезії. Іноді на цьому тлі з’являються конфабуляції та галюцинації.

Менінгіт (запалення оболонок мозку) та енцефаліт (запалення речовини мозку) накладають відбиток на роботу всього органу в цілому. Найчастіше їх викликають нейротропні (ті, що уражають нервову систему) бактерії та віруси. На щастя, ці захворювання добре лікуються за умови своєчасного звернення до лікаря.

Хвороба Альцгеймера. Вона характеризується поступовим та неухильним зниженням пам’яті та інтелекту аж до втрати орієнтації в навколишньому оточенні та неможливості самообслуговування. Це захворювання найчастіше відзначається в пацієнтів віком 70–80 років. Починається воно поступово та непомітно, утім, першою його ознакою є зниження пам’яті та уваги. Людина легко забуває останні події, часто підміняючи їх спогадами про минуле. Надалі, за відсутності лікування, пацієнт повністю втрачає орієнтацію у просторі та часі, не може назвати сьогоднішнє число, губиться у знайомому місці, вважає себе маленькою дитиною, не розуміє, де він перебуває, не впізнає близьких людей. Вважається, що до хвороби Альцгеймера існує спадкова схильність.

Погіршення пам’яті може бути першою ознакою захворювань щитоподібної залози, пов’язаних з недостатньою продукцією її гормонів (гіпотиреоз). Останні на 65 % складаються з йоду. Зниження пам’яті в цьому випадку поєднується з підвищенням маси тіла, дратівливістю, появою депресії, апатії, набряків, слабкості м’язів.